Практика Великої Палати Верховного Суду у справах за участю військовослужбовців охоплює питання щодо компенсації за мобілізоване майно, встановлення юридичних фактів, пов’язаних із наслідками війни та військовою службою, а також особливості зупинення судових проваджень за участю військовослужбовців.

Про актуальні правові висновки ВП ВС у цих категоріях справ розповів суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час круглого столу «Військове право в умовах тривалої війни» у Чернівцях.

Зокрема, суддя звернув увагу на питання компенсації за мобілізоване майно. Мобілізація майна є різновидом його реквізиції, а відшкодування вартості мобілізованого майна громадян може бути лише наступним. Така компенсація здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів після скасування правового режиму воєнного стану за рахунок коштів державного бюджету (постанова ВП ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 757/64569/16-ц).

Віталій Уркевич акцентував також на питанні визначення суб’єктів, уповноважених ухвалювати рішення про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану. Зокрема, він навів правову позицію щодо повноважень робочої групи обласної військової адміністрації, до складу якої входить військове командування, ухвалювати рішення про відчуження транспортних засобів (постанова ВП ВС від 23 жовтня 2024 року у справі № 712/3525/23).

Окремий блок виступу стосувався встановлення юридичних фактів, зокрема оголошення особи померлою, встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, самостійного виховання дитини та перебування на утриманні загиблого військовослужбовця.

Щодо оголошення особи померлою суддя звернув увагу на правовий висновок ВП ВС, відповідно до якого з урахуванням конкретних обставин справи особа, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій у місці її ймовірної загибелі або від дня настання події, за якої відбулася загибель (постанова ВП ВС від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Крім того, Віталій Уркевич зазначив, що відсутність відомостей про утриманців у документах персонального обліку військовослужбовця сама по собі не є визначальною для встановлення статусу утриманця, який має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця. Встановлення такого факту належить до юрисдикції цивільного суду (постанова ВП ВС від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23).

Значну увагу суддя приділив зупиненню провадження у справі за участю військовослужбовця. Він пояснив, що відповідні положення процесуального законодавства передбачають обов’язок суду зупинити провадження у зв’язку з перебуванням учасника справи на військовій службі. Водночас якщо військовослужбовець заперечує проти зупинення провадження та прагне продовжувати розгляд справи особисто або через представника, суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство (постанова ВП ВС від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22).

У цьому контексті Віталій Уркевич також поінформував про звернення Пленуму Верховного Суду до Конституційного Суду України щодо конституційності положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину та інших пов’язаних із цим вимог (постанова Пленуму ВС від 11 вересня 2026 року № 23).

Із презентацією Віталія Уркевича можна ознайомитися за посиланням – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Praktuka_VP_VS.pdf 

Захід організувала Асоціація правників України.

Верховний Суд